fbpx

Артем Жук – Про пандуси та іншу “доступність” Чернівців | Місцеві божевільні

Панове, у нас з’явився новий проект, який називається “Місцеві божевільні”. Щочетверга о 10:00 будемо запрошувати до нас на ефір чернівчан, які пробують змінити місто на краще. Будемо обговорювати проблеми нашого місто та знайомити вас з людьми, які взялися за вирішення цих проблем. Першим гостем нашого ефіру став Артем Жук, який розповів про “доступність” Чернівців.

Підйомники: Ти організував флешмоб у соц. мережах, в якому попросив людей скидувати фото, наскільки доступними являються виборчі дільниці для маломобільних верств населення. Скажи, які результати?

Артем Жук: Проаналізували ситуацію по Чернівцях. Більше 40 дільниць. Всі вони були недоступні. У нас їх всього більше 100-а. Ми надіслали звернення по всіх адресах. Я сподіваюся до парламентських виборів у нас будуть зміни. Або змінені місця для голосування, які таки будуть доступні для маломобільних верств.

П: Як ти до цього прийшов, до доступності?

Ж: Намагався аналізувати…напевно, я не можу інакше. Я розумію проблему, я можу знайти шляхи вирішення… Вони не такі складні з однієї сторони, з іншої — дуже важко досягти якихось конкретних змін. Я колись був в таборі з дітьми з інвалідністю. В мене було двоє хлопчиків, за якими я дивився— Костя — був з аутизмом і Андрій — на візку. Ми так класно проводили час…але найбільша проблема була, коли ми його піднімали (Андрія) в будиночок на сходи. От тоді я зрозумів, що хотів би працювати з цими людьми. Їм жалість не потрібна, вони самодостатні. Але їм потрібна допомога в пересуванні елементарно, в місті. Ти розумієш, що всі різні, але всі рівні у правах, ти починаєш за них боротися.

П: Чкісь є в тебе вже результати?

Ж: Якщо брати Чернівці, найбільший здобуток Комітету доступності – про проблему нарешті почали говорити. В 2012 році громадські організації робили проект площі. Вони проаналізували площі Чернівців, розробили шляхи по доступності на цій площі для людей з інвалідністю. Наприклад, ти приїжджаєш на візку на тролейбусі на зупинку, спускаєшся в низ і можеш споглядати. Не було реалізовано. Але зараз всі ті проекти, які зараз намагаються реалізовувати, там по облаштуванню дитячих майданчиків, культурних просторів, вулиць, вони враховують питання доступності і прислуховуються до нас. Це найбільше досягнення.

П: Яка схема вирішення подібних питань? Лист від імені кого писати, от щоб тебе сприйняли?

Ж: Якогось ідеального рецепта вирішення проблеми немає. Існує комітет забезпечення доступності при Міськраді ми разом збираємося: з представники влади, громадських організацій, громадські активісти і думаємо над тим, як забезпечити доступність Чернівцям. Наші рішення носять рекомендаційний характер. І ми надаємо ці рекомендації департаменту ЖКГ, забудовникам… Кожен випадок — особливий. Ось, наприклад, аптеки всі мають бути забезпечені доступністю, згідно з законодавством. Була така історія у нас з аптекою на Центральній, 10. Була виїзна комісія, погодили пандуси…облаштовуємо, а потім відділ охорони культурної спадщини, каже, слухайте, тут пандуси не будуть, тому шо не передбачено. І от ця колізія в законодавстві, коли воно насправді передбачено, але якимись методоми відділ охорони культурної спадщини намагається не створювати доступність в центрі міста… Ми стикаємось з проблемою, що в історичному центрі забезпечити доступність важко завдяки чиновникам, які ставлять палки в колеса.

П: Слухай, а як Відень, Прага борються за доступність?

Ж: Вони встановлюють просто тимчасові пандуси. Тобто конструкції приставні. Ти просто робиш металевий пандус, приставляєш і в будь-який момент можеш його демонтувати. Не потрібно вмішуватися в історичний фасад.

П: З історичним центром проблема зрозуміла, а от як і чому немає нормальних… таки доступних пандусів  будівлях комерційних віддалених від історії так скажемо? Там же висновок по культурній спадщині не потрібен.

Ж: З економічної точки зору, аптеці вигідніше отримати висновок експерта, щоб встановити висновок експерта, заплатити там 100 доларів, аніж встановлювати пандус за 1000. От така економіка. Коли ти стаєш соціально відповідальним підприємцем, ти вже думаєш, що в мою аптеку можуть ходити люди з дитячим візком… мало мобільних, насправді, там 40 відсотків населення. І ти створюєш для них умови.

П: Але ти ж можеш бути соціально відповідальним підприємцем, а відділ охорони культурної спадщини тобі не дозволяє тобі це зробити документально…

Ж: Була така історія з Поштовою вулицею: ВОКС теж забороняв встановлення пандусу, тоді начальницю тимчасово відсторонили і пандус гарно встановили. Може варто ще раз її відсторонити..? назавжди)))

П: Більш глобально. Проспект Незалежності… багатостраждальні реконструкції… Чи хтось контролював на стадії узгодження проекту наявність пандусів? Який вплив на те, щоб все було виконано як слід?

Ж: Проект Проспекту, насправді, дуже гарний… був, потім його порізали без згоди взагалі будь-кого. Нюанс, там капітальний ремонт дороги. Тобто там тротуари не враховані. Це просто проект проїжджої частини. В початковому проекті були враховані тротуари.

П: А яка різниця в бюджетах?

Ж: Серйозна. Дорожче стало. Вони там бордюри додали, ще щось. Ось дивись, наприклад, доріжка  на Комарова, від Черемоша вниз до озера. Хизувалися доріжкою. Ми кажемо, давайте, якшо вже тут є доріжка, зробимо і вело доріжку. Кажуть нєєє, давайте ми так зробимо… нам експерти сказали, що нам треба зробити окрему велодоріжку і вони один проект роблять — там одна доріжка, потім ще один — поруч буде окрема велодоріжка. Замість того, щоб зробити одну нормальну. Два проекти, з двома бюджетами… А як ми контролюємо це все? Коли почалася от ця масова хвиля з ремонту вулиць, Комітет доступності звернувся до ЖКГ… Кажемо, слухайте, давайте ми поїдем на комісію на об’єкти, які ремонтуються, для то, щоб потім не було пізно облаштовувати доступність. Ми приїхали, надали рекомендації, але майже до жодної не дослухалися.

П: Чому?

Ж: Там багато пояснень: на деяких об’ктах — це не було передбачено в проекті, хоча мали би…

П: А чому у нас проекти взагалі передбачаються з мінімальною доступністю для людей?

Ж: Дивись, кінотеатр Чернівці, облаштування пандусу з двох сторін… з двох сторін — недоцільно, тому що можна було з однієї сторони зробити. Директор кінотеатру каже замовив проект, для того, щоб було симетрично гарно ми зробимо –з двох сторін. Ми приїжджаємо, дивимося проект, а він не відповідає державним будівельним нормам взагалі. Вони вже почали там робити його …кажемо, він має бути більший…Вони: нууу…ми так зробили проект, щоб гарно було, що воно виглядало! Ну шо це довгий оцей пандус… Ми: нууу, в першу чергу робити пандус, щоб зручно було ,а не для краси… Да, вони переробили, але так…у водостічну трубу прямо з’їзд…

П: Про перемоги…Де вдалося досягти їх?

Ж: Найбільша перемога — це наша мапа доступності. Ми отримали за неї нагороду на Форумі інклюзивності як «найкраща ініціатива» .Це мапа, де позначені місця, де потрібно облаштувати доступність. Найбільша перемога по окремому об’єкту у нас була, де сквер Буковинського куреня. Облаштували новий тротуар… там нова плитка все таке, але в проеті не був передбачний доступний з’їзд з тротуару. У нас була виїзна комісія, зустрілися з підрядником і депутатом, який курує це питання, і вони категорично сказали, що облаштовувати з’їзд вони там не будуть. Це гєморно і ми це робити не будемо. Ми винесли це публічно, почали говорити про це. Депутат каже, я такого не казав, ми кажемо –казав!))) І вони за власний кошт облаштували доступність з’їзду. Витрачаємо дуже багато часу на те, щоб переробити те, що роблять неправильно, якогось систематичного підходу до забезпечення доступності в місті немає.

П: А з’являться?

Ж: На жаль,— ці нові державні будівельні норми стосуються тільки всього нового — доріг, новобудов… З чим ми стикаємося? Є орган, який має контролювати — ДАБІ. Вони нас запрошували на інспекцію по питаннях доступноті. Так от, десь вони нас запрошували, де їм вигідно, а десь — ні, і здавали об’єкти. ТЦ на Небесної сотні — немає доступності… вони кажуть, та ми переробимо, так і не зробили нічого. Це саботаж чиновників насправді. Була одна новобудова на Ентузіастів, вони облаштували доступність, видно було, що халатно. Ми приїхали на виїзну комісію, надали рекомендації і вони реально облаштували все по них.

П: Скільки можна все на громадських засадах…Чи не думав ти створити політичну силу для того, щоб всі ці рішення можна було приймати легше і робити директивні рухи, а не рекомендаційні?

Ж: Я пожив трохи в іншому місті нещодавно от і почав відчувати постійне відчуття внутрішньої боротьби, коли ти реально за щось борешся і це реально додає енергії. Ми розглядаємо варіант — відкрити осередок політичної партії. Да, ми будемо іти і міняти.

До речі, якшо ви бачите якусь проблему, і хочете про неї повідомити, дзвоните по телефону 050 222 515 80 –Муніципальний контакт центр.

П: Що є головною перепоною тому, щоб не увійти у міскраду ?

Ж: Я би визначив три пункти: кредит довіри від громади… насправді його немає. Кредит довіри, але навпаки, тобто автоматично ти отримуєш кредит недовіри, громада одразу в тебе не вірить. Друге — старі політични клани… вони не підуть, і третє — не отримавши більшість ти не зможеш приймати рішення.

П: Які плани? Плани боротьби на найближчий час?

Ж: Продовжувати боротися. Не опускати руки. Зробити Чернівці (попередньо до 2020 року) найдоступнішим містом України.